Є одна спільна річ, що дратує мене як в опозиційних, так і в провладних партіях – усі вони обіцяють світле майбутнє й різноманітні покращення. Не знайшлося нікого, хто б спромігся повторити слова Вінстона Черчиля: «Все, що я можу вам пообіцяти – це кров, важка робота, сльози й піт».

А це означає, що наразі в нас немає політичної сили, яка своїм виборцем бачить інтелектуальну, тверезомислячу людину. Усі партії й діячі до тієї чи іншої міри заграють із популізмом, обіцяючи хто зниження тарифів, хто підвищення зарплат, а хто вступ у Європейський Союз. Ніхто не говорить про те, що ті зміни, які необхідно здійснити в країні для перемоги у війні з Росією і перемоги над совком у нашому повсякденному житті, неминуче призведуть до важкого, болісного періоду для країни й народу.

Бо реформи не змінюють ситуацію на краще. Навпаки – після початку справжніх реформ стає гірше. Бо країна перебудовується по-новому, із самого фундаменту, і потрібен певний час, щоб добудувати стіни й поставити дах. Реформи дають відчутний позитивний ефект тільки в довгій перспективі, і щоб його дочекатися – треба пережити час труднощів.

Я б порівняв процес докорінних реформ у державі з капітальним ремонтом будинку. По-перше, треба визнати, що він перебуває в такому стані, що самі мешканці вже незадоволені життям у ньому. І вони можуть собі пообіцяти, що після ремонту все буде прекрасно – житимуть наче в палаці, а життя засяє новими барвами (як і роблять наші політики). Але для цього їм треба погодитися, що на певний час їхнє життя стане гіршим, складнішим, важчим, не таким комфортним.

По-друге, треба буде найняти команду робітників. Бажано – професіоналів, які знають роботу, не ходять весь час п’яними та не крадуть матеріали. Будівельників, які дадуть реальну оцінку стану справ у будинку, а не заспокоюватимуть вас тим, що можна обійтися шпаклівкою й побілкою. Які запропонують поміняти комунікації, труби й проводку, купити якісніші матеріали, уже тепер подбати про утеплення, встановити нові технології, вкласти більше грошей, ніж очікувалося, але на виході отримати значно якісніший продукт. Умовно кажучи, не просто зробити ремонт, а здійснити мудру інвестицію в будинок, від чого не тільки рівень життя мешканців, а й ринкова ціна дому зросте.

По-третє, треба бути готовими до складнощів. Спакувати всі речі в комору, непотрібне нарешті викинути, а самим переїхати в одну кімнату. Якщо літо – можна навіть у гараж. Доведеться кілька тижнів помучитися, пожити всім разом у маленькому приміщенні, бо ж грошей на оренду іншого дому під час ремонту власного немає. Постраждати, щоб уже за місяць заїхати в свій відремонтований палацик.

По-четверте, не варто виганяти бригаду будівельників у розпал робіт просто тому, що вам уже набридло жити в гаражі, ремонт просувається повільніше, ніж очікувалося, а сусіди кажуть, що вони б зробили значно краще, дешевше й швидше. Бо вигнавши будівельників – важко знайти нових, професіоналів на ринку небагато, а справді добрі фахівці луплять захмарні ціни. Окрім того, це стара бригада вибирала й закуповувала матеріал – і нова може просто не вміти працювати з ним, доведеться марнувати гроші й час, шукаючи й купуючи нове.

По-п’яте, доведеться відмовитися від відпустки на морі, звичних вам розваг, стишити свої апетити, бо ж капітальний ремонт коштує дорого. Цілком можливо, що під час ремонту виявиться, що грошей вам все одно не вистачає, тож доведеться дозичити чи продати машину. Словом, цей рік буде важким, але вже з наступного ви будете жити в прекрасному й зручному домі, лише ринкова вартість якого робитиме вас заможною людиною.

Звідси й моє питання: чому всі партії обіцяють нам прекрасний будинок, чому ніхто не каже, що треба приготуватися до скрутних часів і самим виконувати роботу чорнороба, щоб пришвидшити процес і зекономити гроші? За таку партію я б проголосував.

Автор: Андрій Любка
Джерело: Opinion